Перша ластівка

Ні, це не про якусь теперішню подію, що її маємо вважати першою ластівкою. Це, можна сказати, справа музейна. Бо йдеться, може, дійсно про першу учнівську газету. Яку нам показав колега Стефан Канюк.

Отже, ласкаво просимо, коментувати не будемо, а просто позначимо скани номерами, щоб зручніше було потім на них посилатись.

І ще одне зауваження, стосовно формату. Може, хтось з колег зробить на іншій платформі, думаю, що це буде дуже корисно. Треба щоб якомога більше людей побачило. Згодні?

Спочатку скани

Нагадаємо: натиснувши на картинку, побачимо її збільшеною. А відкривши у окремому вікні, можна ще збільшити і роздивитись деталі зображення.

1. 27.09.97. №1(19) Ольгу Ляш не знайшов.

2. 27.01.98. №2(20)

3. № 2(20)

4. № 2(20)

5. №2(20)

6. № 2(20) Школа, Інтернат, Мистецька школа, 

а в тій школі працює пані Марія Слонівська.

 

А тепер реєстрація і відзнаки

1. 1995 рік.

2. 1998 рік. Оксану Федину не знайшов.

Відновимо Першу ластівку?

От погляньте. Треба сказати, що вчора я там поставив комент, а сьогодні його вже нема. Ну, мабуть так треба?

Я б вважав дуже корисним, аби три великолюбінські школи разом взялись за цю справу. І відновили Першу ластівку. Ну вже, зрозуміло, що у новому форматі. Але ж назва є, традиція є? Чи вмерла?

Ви, може, думаєте, що то риторичне питання? Нічого подібного, то питання до любінців, в них є для таких справ дві Фейсбук-групи (Великий і Соціальний), а ще оголошення - група і сторінка. От до них і звернемось.